БизнесЦензор

22.04.19 12:08

Як новий закон про відходи зашкодить експорту металургійної продукції

Автор: Василь Мельник

Мінприроди, не зважаючи на застереження бізнес-асоціацій, хоче включити до переліку відходів металічний брухт. Це призведе до корупції, збільшення собівартості заготівлі брухту та в кінцевому рахунку – до тотального дефіциту сировини для української металургії.

Як новий закон про відходи зашкодить експорту металургійної продукції 01

Міністерство екології та природних ресурсів 17 квітня презентувало новий рамочний законопроект "Про управління відходами".

Згідно презентації Мінприроди, яку проводив Микола Кузьо, заступник міністра Остапа Семерака, проект закону спрямований на адаптацію національного законодавства до вимог європейського.

Документ містить нову термінологію, вимоги до ієрархії управління відходами, підвищення відповідальності виробників, вимоги до збирання, перевезення та обробки відходів, а також національний перелік відходів.

З останнім і виникла проблема. Серед інших позицій відходів (біо-відходи, пропілен, скло, папір тощо) Мінприроди включило до переліку відходів металобрухт – стратегічну сировину для українських металургійних підприємств.

Як новий закон про відходи зашкодить експорту металургійної продукції 02

Заступник міністра екології Микола Кузьо / Фото: УНІАН

Хто проти включення брухту до переліку відходів?

Відповідна норма про металобрухт зафіксована в пункті 5, статті 24 законопроекту. Проти розповсюдження дії закону "Про управління відходами" на операції з металобрухтом виступили всі основні бізнес-асоціації.

Виключення із законопроекту норм про металобрухт, або пом’якшення обов’язків до операцій з брухтом, вимагають:

Відповідні зауваження цих організацій можна прочитати в пропозиціях громадськості щодо законопроекту "Про управління відходами".

В чому полягає позиція бізнес-асоціацій?

Металобрухт не є відходами з потребою їх утилізації, захоронення та інше. Брухт – це критично важлива сировина для металургії, яка є одним з основних генераторів експортної валютної виручки для країни.

Щорічно в Україні заготовлюється 3,5 - 4 млн тон металобрухту, вартість якого становить біля $1 млрд. Сьогодні заготівля брухту регулюється недосконалим законом "Про металобрухт", який був затверджений ще в 1999 році. Він містить багато норм ще з радянського періоду.

Наприклад, закон містить норму про розділення брухту на промисловий і побутовий. Така норма діяла в СРСР, коли заготівлею займались або великі держпідприємства, або населення. Але в більшості випадків розрізнити походження лому неможливо.

Тому сьогодні ринок металобрухту на 70% знаходиться в тіні. І є "годівницею" для великої кількості контролюючих органів.

Металурги, заготівельники металобрухту і Мінекономрозвитку (МЕРТ) розробили і внесли у Верховну Раду проект закону №7497 "Про детінізацію ринку металургійної сировини". Документ покликаний створити умови для виходу ринку металобрухту з тіні. БЦ детально описував його новації в червні 2018 року.

Чому Мінприроди хоче погоджувати операції з брухтом?

Згідно відповідей Мінприроди до зауважень бізнес-асоціацій, в міністерстві не хочуть виключати брухт з переліку відходів через те, що такі самі норми є в європейському законодавстві.

Крім того, чиновники Мінприроди вставили в законопроект "Про управління відходами" найгірші норми з закону "Про металобрухт". Вони стосуються розділення брухту на побутовий та промисловий, а також – наявність свідоцтва про походження брухту.

Ця норма є основним чинником, через який галузь знаходиться в тіні. Бо підписувати акти прийому-передачі з кожною людиною (фізичною особою), яка здає брухту в пункті прийому – неможливо.

Асоціації вимагали прибрати ці норми, тому що вони будуть виключені із закону "Про металобрухт" з прийняттям законопроекту про детінізацію операцій з брухтом. Але Мінприроди ці зауваження не врахувало.

Чому? Найочевидніша відповідь: щоб мати дозвільний контроль над операціями з металобрухтом. А відповідно – щоб приєднатися до інших контролерів та отримувати свою корупційну ренту з цих операцій.

Наприклад, вже декілька років вся країна обговорює діяльність Державної екологічної інспекції, яка знаходиться в сфері управління Мінприроди. Держекоінспекція шантажує судновласників в українських портах. Тим доводиться платити еко-інспекторам хабарі, щоб не втратити ще більше через затримку суден.

Така сама участь буде чекати заготівельників брухту, якщо ця сировина залишиться в переліку відходів, на операції з якими буде давати дозволи Мінприроди, або Держекоінспекція.

Що буде в разі підпорядкування операцій з брухтом новому закону?

Такі наслідки описані в зауваженнях асоціацій до закону "Про управління відходами".

По-перше, це призведе до ускладнення процесу збирання та переробки металобрухту, зазначає УАВтормет.

Заготівельник повинен буде отримати дозвіл на здійснення операцій управління відходами в Мінприроди (ст. 26, 27). Він буде зобов’язаний вести облік та надавати звітну інформацію, розробляти плани, наймати додаткових співробітників в сфері управління відходами, надавати підтвердження джерел походження відходів, надавати звітність до інформаційної системи (ст. 30).

Реалізація всіх цих зобов’язань потягне за собою збільшення собівартості виготовленої продукції, негативно вплине на її конкурентоспроможність та призведе до зниження обсягів заготівлі брухту.

В цілому, це потягне за собою збільшення тіньової частки в галузі до 90%, зазначають в EBA. Крім того, запровадження таких норм призведе до численних правових колізій.

А найголовніше – наслідком дефіциту сировини може стати параліч виробництва металургійної продукції, яка виготовляється з використанням брухту. А це 20% всього товарного експорту України.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику