БизнесЦензор

26.11.18 16:28

Як РФ блокує Україну в Азовському морі

Автор: Юрій Віннічук, Сергій Головньов

Російска Федерація намагається взяти повний контроль над Азовським морем, перетворивши його на закриту мілітаризовану водойму.

Як РФ блокує Україну в Азовському морі 01

Верховна Рада 26 листопада розглядає рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) про запровадження в Україні воєнного стану.

Рішення РНБО було прийнято вночі після того, як військові кораблі РФ в районі Керченської протоки відкрили вогонь на ураження проти трьох українських судів, які здійснювали планову передислокацію з Одеси в Маріуполь.

В результаті атаки українські кораблі були захоплені, а шестеро членів екіпажу – поранено.

Напруження в Керченські протоці наростає вже декілька місяців. Справа в тому, що російські військові ще більше обмежили рух українських торгових судів в азовські порти Маріуполь та Бердянськ після ведення в експлуатацію Керченського мосту. Його було побудовано для того, щоб зв'язати анексований Крим з Таманським півостровом.

Міст було відкрито в травні 2018 року. Вже в липні з'явились перші повідомлення про те, що Росія затримує українські судна в Азовському морі.

За оцінками Мінінфраструктури, прямі збитки України від перегородження Керченської протоки мостом, складуть близько 500 млн грн в рік.

Не зважаючи на те, що між Україною та Росією діє угода, у якій йдеться про те, що води Азовського моря є внутрішніми водами обох держав, РФ намагається взяти повний контроль над морем перетворивши на закриту водойму.

БізнесЦензор проаналізував, наскільки важливими для української економіки є азовські порти та можливість користуватися акваторією Азовського моря.

Необґрунтовані перевірки суден

В 2017-2018 роках Росія систематично зупиняє та перевіряє судна, які заходять в українські порти Азовського моря. Росіяни затримують та перевіряють вантажі та особисті речі команди судна, або перед Керченським мостом, або вже в самому Азовському морі. При цьому свої кораблі російські прикордонники пропускають без затримок.

В пезультаті, затримка судна на вході в Азовське море може становити 50-70 годин, а на виході: 10-30 годин. Необґрунтований простій судна завдає фінансових збитків їхнім власникам та збільшує собівартість українських вантажів, оскільки судновласники підняли вартість фрахту через ризики.

Окрім того, не всі власники суден погоджуються платити окупантам Криму за прохід по Керч-Єнікальскому каналу, оскільки бояться потрапити під міжнародні санкції.

Конструкція мосту

Росія спроектувала Керченський міст таким чином, щоб він обмежував прохід кораблів. Так, висота мосту не дозволяє проходити океанським суднам типу Panamax, які раніше поставляли український метал в Південно-Східну Азію та Америку.

Сьогодні такі судна фізично не можуть зайти в Азовське море. Російський мінтранс встановив правила, згідно з якими, висота судна не повинна перевищувати 33 м, оскільки просвіт арок Керченського мосту становить 35м. Довжина – не більше 160 м.

Водночас висота суден типу Panamax – 57 м, а довжина – 240 м. Відповідно власникам наших експортних товарів, які хочуть відправити їх через Азовське море, треба переплачувати за фрахт двох менших суден.

Крім того, під мостом можуть проходити судна з осадкою не більше восьми метрів. Водночас Маріупольський та Бердянський порти наразі приймають судна з осадкою також не більше 8 метрів. Це означає, що конструкція мосту забрала в українських портів шанси на розвиток, адже немає жодного смислу їх поглиблювати.

Збитки для українських портів

Необґрунтовані затримки та перевірки суден та специфічна конструкція Керченського мосту завдають збитків українським портам Азовського моря.

Маріупольський порт займає п'яте місце за обсягами перевалки серед українських портів. Бердянський – восьме місце. В січні-липні 2018 року Маріупольський морпорт через дії російських прикордонників отримав на 150 млн грн менше доходу у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Бердянський – на 80 млн грн.

Минулого року Маріупольський порт скоротив вантажообіг на 14,3% - до 6,5 млн тонн. Питома вага порту в вантажообігу морпортів України скоротилася до 4,9% з 5,7% в 2016 році. В січні-жовтні 2018 року вантажообіг в Маріупольському порту впав ще на 7,2%.

Водночас через економічну блоку в Азові Бердянський морпорт в 2017 році скоротив вантажообіг на 36,9% - до 2,4 млн тонн. Питома вага порту в вантажообігу морпортів України знизилася до 1,8% проти 2,9% в 2016 році. В січні-жовтні 2018 року вантажообіг Бердянського морпорту впав на 21,1% - до 1,592 млн тонн.

Що вивозиться з портів у Маріуполі та Бердянську

Маріупольський порт може приймати судна довжиною до 250 метрів, та осадкою до 8 метрів. Глибина акваторії Бердянського порту складає 8,4 м.

За даними "Адміністрації морських портів" (АМПУ) в 2017 році українські порти перевалили 132,6 млн тон вантажів. З них азовські порти перевалили 8,9 млн тон вантажів, або 6,7%. І Маріупольський, і Бердянський морський порти в основному використовуються для експорту товарів.

В Маріупольському порту на експорт вантажаться олія, будівельні матеріали і металургійна продукція та вугілля. Найбільші позиції: чорні метали (3,59 млн тон в 2018 році), в тому числі – металопрокат (0,92 млн тон в 2018 році).

Це експортна продукція маріупольських металургійних комбінатів: ММК ім. Ілліча та "Азовсталі". Обидва входять у металургійний холдинг "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського.

В Бердянському порту найбільші позиції експорту – зерно та будівельні матеріали. За 10 місяців 2018 року в цьому порту було навантажено на судна 0,55 млн тон будматеріалів та 0,53 млн тон зерна, що складає дві третини від загальної перевалки.

Як росіяни монополізували вилов риби в Азовському морі

Після анексії Криму Росією, між двома країнами виникла ще одна проблема: розподіл квот на вилов риби між Україною та РФ.

За інформацією профільного видання BlackSeaNews, після підписання Україною та Росією в серпні 1992 року договору про співробітництво в сфері риболовного господарства, довгі роки риболовні господарства РФ виловлювали в акваторії Азовського моря близько 30 тис. тон риби щорічно.

Після окупації Криму, вилови росіян стрімко зросли. В 2015 році – 102,1 тис. тон, в 2016 – 103 тис. тон, в 2017 – 90,3 тис. тон риби.

З 2014 по 2017 рік кількість суб'єктів риболовного господарства в Криму зросла з 89 до 304 господарств. Росіяни виловлюють рибу, в тому числі, і по українських квотах, не рахуючись з екологічним станом Азовського регіону.

При цьому українські риболовні судна займаються промислом в Азовському морі не далі, ніж 5 миль від берегу. Хоча за міжнародними правилами, територіальними водами країни вважається зона на відстані 12 миль від берегу.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику