БизнесЦензор

17.03.20 13:07

Дефолт не врятує, а доб’є українську економіку

Заява економістів, дослідницьких центрів та редакцій економічних видань.

В останні дні у деяких середовищах обговорюється можливість оголосити стихійний дефолт – тобто відмовитися платити за боргами держави. Ми наголошуємо на різко негативних наслідках як таких публічних дискусій, так і реалізації такого кроку для іміджу держави у світі, добробуту громадян України та, відповідно, ставлення громадян до влади. Запобігти банкрутству країни можливо, якщо в складний період по максимуму використати кошти програми з МВФ та залучити бюджетне фінансування від ЄС, Світового банку, а також за можливості провести переговори про нову кредитну гарантію від США.

Ключові речі, які необхідно розуміти про дефолт:

При оголошенні дефолту борг нікуди не зникає

Дефолт політично неможливо оголосити за всіма зовнішніми зобов’язаннями

Дефолт не "вивільнить гроші" в бюджеті на інші цілі

Дефолт пригальмує відновлення економіки

При оголошенні дефолту борг нікуди не зникає. Боржник не може просто взяти і сам собі "пробачити" борги. Оголошуючи дефолт, він просто визнає, що неспроможний платити, але далі все одно змушений домовлятися з кредиторами про відстрочку або часткове списання боргу.

Дефолт політично неможливо оголосити за всіма зовнішніми зобов’язаннями. Україні залишилося погасити у 2020 році 3,8 млрд доларів зовнішніх боргів. З цієї суми лише 1,3 млрд доларів є боргом перед приватними позичальниками – несплата за ним не матиме політичних наслідків. А ось решта боргів – це зобов’язання перед офіційними кредиторами, включаючи 1 млрд доларів зобов’язань під гарантію уряду США. Якщо просто відмовитися платити – стосунки із усіма міжнародними партнерами буде зруйновано, і Україна опиниться у міжнародній ізоляції – в умовах поширення коронавірусу, війни на Сході та глобальної економічної кризи. Проти України навіть можуть запровадити санкції. Економія 1,3 млрд доларів у 2020 році при резервах НБУ у 26 мільярдів доларів (на початок березня) цього точно не варта.

Дефолт не "вивільнить гроші" в бюджеті на інші цілі. Плановий дефіцит бюджету на 2020 рік складає 96 млрд грн. Саме стільки в бюджеті не вистачає, щоб зробити заплановані видатки. Більшу частину дефіциту планується покрити залученням нового боргу. З огляду на високий ризик не отримання 12 млрд грн від приватизації, їх можна було би також замістити запозиченнями, якщо зберегти доступ до запозичень. Однак в разі дефолту цих грошей не буде звідки взяти.

Така теоретична відмова повністю виключила би можливість будь-якого зовнішнього фінансування, отже уряду довелося би шукати 160 млрд грн на внутрішньому ринку.

Дефолт – це паніка на валютному ринку. Саме слово "дефолт" має дуже негативне сприйняття серед населення. Воно асоціюється з подіями 1998 року, коли курс долара за рік зріс удвічі. Оголошення дефолту спричинить паніку, населення побіжить забирати гривні з депозитів та вкладати їх в долари. Це поставить під загрозу банківську систему та посилить неконтрольовану девальвацію.

Дефолт пригальмує відновлення економіки. Навіть якщо Україна не виплатить борг у 2020 році, повертати його доведеться пізніше. При цьому через недавній дефолт доступ до нових кредитів буде закрито і для державного, і для приватного сектору. Тобто відновлення економіки буде суттєво пригальмоване відсутністю коштів на інфраструктурні та інвестиційні проекти. Відновлюватися швидше будуть ті країни, які пройшли кризу без оголошення дефолту, саме вони в першу чергу отримають і нові інвестиції, і нові ринки.

Висновок:

Уряду рекомендується відновити співпрацю з МВФ та усі можливі програми роботи із офіційними міжнародними кредиторами. Це єдиний дешевий фінансовий ресурс, який Україна може залучити та використати для боротьби із коронавірусом, виплати пенсій та зарплат в умовах жорсткої економічної кризи, яка розгортається світом. Залучити ці кошти буде неможливо, якщо Україна оголосить дефолт. У випадку дефолту Україна залишиться сам на сам з кризою – можливі втрати від такого становища важко переоцінити. Тому державі потрібно виконувати всі взяті на себе зобов’язання та по максимуму використати усі можливості міжнародної співпраці.

Підписи:

Редакція видання БізнесЦензор

Центр економічної стратегії

Анатолій Амелін, співзасновник, директор економічних програм Українського інституту майбутнього

Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього

Юрій Городніченко, Університет Каліфорнії в Берклі & VoxUkraine

Олена Білан, Dragon Capital, VoxUkraine

Олексій Блінов, Альфа-Банк Україна

Олександр Жолудь, VoxUkraine

Андрій Длігач, громадянська платформа "Нова країна"

Валерій Пекар, громадянська платформа "Нова країна"

Олександр Паращій, ІК Concorde Capital

Олексій Мушак, народний депутат 8-го скликання

Ілона Сологуб, VoxUkraine

Владислав Голуб, народний депутат 8 скликання

Михайло Ребрик, Райффайзен Банк Аваль

Тарас Козак, Президент Інвестиційної Групи "УНІВЕР"

Наталія Микольська, член Наглядової Ради ПАТ "Укргідроенерго", співзасновниця "Платформи SheExports", "TechUkraine" та Центру "Trade+" Київської Школи Економіки, екс-торговий представник України – заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі (2015-2018 рр)

Євген Дубогриз, фінансовий аналітик

Редакція "Економічної правди"

Заява є відкритою для підписання

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику