БизнесЦензор

16.03.20 09:51

Податки на ІТ: забрати не можна лишити

Здавалося б, за таку небачену для середньостатистичного українця розкіш можна і податків заплатити. Та не все так однозначно.

Мабуть, для декого може бути дивним і незрозумілим, чому так багато розмов про умови оподаткування ІТ-галузі, адже у компаній великі доходи, у співробітників ‒ заробітні плати, і це все часто з прив’язкою до курсу долару. Здавалося б, за таку небачену для середньостатистичного українця розкіш можна і податків заплатити. Та не все так однозначно, якщо галузь має конкурувати на світовому ринку.

Чи можна назвати сьогоднішній фокус податкових дискусій навколо IT-галузі в Україні достатньо далекоглядним і повним?

По-перше, мова йде не тільки про IT, адже однією із важливих складових розвитку економіки і технологій також є Research&Development (R&D).

За даними Ernst&Young, світова гонка зі стимулювання R&D у самому розпалі: у 2018 році вже 32% з тих 41 країни, що застосовують програми податкового стимулювання R&D, заявили, що планують їх розширювати. Тоді як роком раніше їх було лише 22%.

Звичайно, світова економічна ситуація вннсе свої корективи, та бажаючих випасати "єдинорогів" на полях своїх юрисдикцій навряд чи не стане набагато менше.

Для України все тільки починається, бо на сьогодні фактично єдиною умовно "програмою стимулювання" для бізнесу є форма співробітництва через ФОП, що дозволила ІТ конкурувати на світовому ринку.

По-друге, чи допоможуть запропоновані зміни досягнути заявлених цілей ‒ оголошених Мінцифрою стратегічних показників на наступні 10 років: 13 млрд дол. експорту, 10% від ВВП країни, 650 тис. ІТ-спеціалістів?

Зараз економіка і бізнес знаходяться у передштормовому стані, готуючись до кризи, тож розмов більше про виживання, аніж про зростання. А з боку держави вже півроку то надходять "спокусливі" пропозиції для ІТ-спільноти, змінюючи одна одну мало не протягом тижня, то взагалі тиша.

Останнє, на чому зупинилися, це на:

За своєю суттю створення 5-ї групи ФОПів та внесення змін до законодавства з праці покликано захистити ІТ-компанії від рейдів перевірок Держпраці та податкової.

Оскільки переважна більшість компаній оформлює стосунки зі спеціалістами через ФОП і майже весь час знаходиться у зоні ризику та підвищеної уваги з боку контролюючих органів. Як от ситуація з харківською компанією Telesens у липні 2019, коли податкова поліція ГУ ДПС в Харківській області направила до суду кримінальне провадження за підозрою керівника в ухиленні від сплати податків через роботу з ФОП і оштрафувала його на 3,7 млн грн.

Але, відверто кажучи, поки складно сказати, чи буде це суттєвим покращенням. Адже при реалізації прогресивної шкали єдиного податку для 5-ї групи ІТ-компанії зіткнуться з проблемою зниження прибутковості через двократне збільшення податкового навантаження в умовах світового економічного спаду, зниження інвестиційної привабливості через непослідовність влади і проблеми з погодженням кредиту МВФ, а також жорсткої зовнішньої конкуренції, особливо в аутсорсі.

Компанії будуть змушені зважувати економічну доцільність використання 5-ї групи. Тож цілком можливо, що оцінивши ризики, вони повернуться на вже звичні 3-ю та 2-гу групи.

Потенційним локомотивом, что дозволить галузі сповільнити падіння, є режим IP-Box, який зможуть використовувати компанії, що займаються R&D, створенням або використанням об’єктів інтелектуальної власності (ІВ).

В оприлюдненій Мінцифрою варіації він дозволяє:

Однак, поки оцінити можливий ефект важко. Для прикладу, у Вірменії у 2014 році був запроваджений проект державної допомоги ринку інформаційних технологій, що значним чином зменшив податкове навантаження ІТ та телекомунікаційних компаній.

Це призвело до скачку темпів зростання галузі з 4,7% на рік у 2012-2014 до 21% у 2015-2018.

Але в Україні ситуація трохи інша, адже фактично на сьогоднішній день у ІТ-бізнесу вже є сформовані моделі роботи. Тож режим IP-Box має бути більш конкурентним за існуючі або потенційно створені умови роботи з ФОП.

Також потрібно не забувати, що залишається велика кількість невирішених проблем, як от захист інтелектуальних прав, "татаро-монгольські" набіги СБУ, абсолютно неадекватні ідеї щодо розробки законопроекту про GDPR, з якого намагаються зробити черговий інструмент тиску на бізнес.

Добрий сигнал, що до комунікації держави з питань стимулювання ІТ-галузі залучено бізнес-спільноту, та вона все ще потребує системності. Необхідне більш чітке розподілення відповідальності між міністерствами і стратегія розвитку, на яку зможе опиратися бізнес, оперативність у розробці та впровадженні заходів. Час покаже, чи відбудеться перехід від слів до діла.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику