БизнесЦензор

03.03.20 11:36

Як фінмоніторинг виховує банківську систему

Що відбувається в Україні з дотриманням вимог регулятора? Куди рухатися українським фінустановам та які наслідки мали їхні порушення 2019 року?

Світовий банківський ринок має чіткий тренд: встановлення та дотримання цивілізованих правил гри. Більшість його гравців активно працюють над тим, щоб не допускати ризикових транзакцій і зловживань фінансовою системою.

У першу чергу це потрібно заради прозорості і безпеки платежів. А що відбувається в Україні з дотриманням вимог регулятора представниками сектору? Куди рухатися українським фінустановам та які наслідки мали їхні порушення 2019 року?

Експерти YouControl дослідили ці питання.

Час для вдосконалення: українське законодавство та міжнародні практики

Уникнення штрафів, робота відповідно до вимог регуляторів та в гармонії з міжнародними стандартами? Все це можливо, але для цього гравці банківського ринку України мають вдосконалювати свої внутрішні процеси та підхід до AML-комплаєнсу, а також працювати в межах закону.

До речі, у грудні 2019 року був прийнятий один із нових важливих нормативних актів, а набуде він чинності вже у квітні поточного року. Мова про Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Він має багато аспектів, але серед головних те, що пропорційність покарання фінустанови буде залежати від рівня заподіяної шкоди. Замість максимального штрафу 1% від статутного капіталу тепер навіть малі банки можуть отримати великий штраф, якщо їхні порушення загрозливі у великому масштабі.

Також поріг звітування щодо операцій збільшується (понад 400 тис. грн, раніше було 150 тис. грн), а перелік ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти, скоротився з 17 до 4. Загалом Закон сприятиме зменшенню кількості перевірок при одночасному підвищенні їхньої якості.

Нове законодавство може суттєво позначитися на тих учасниках ринку, які цілеспрмовано ведуть нечесну гру. А от ті, хто сумлінно працює і робить все, щоб відповідати вимогам НБУ та загалом міжнародним стандартам, боятися нема чого. Серед останніх, зокрема, банки, які:

У той же час банки, які прагнуть працювати за найкращими світовими практиками, рухаються дальше швидкими темпами. Вони це роблять з огляду на вимоги материнських структур або ж працюють на випередження, оскільки НБУ і Держфінмоніторинг останні роки намагаються своєчасно імплементувати міжнародні вимоги.

Наприклад, відповідно до законодавчих вимог США (CDD Final Rule), варто вдосконалювати процеси ідентифікації і верифікації клієнтів (зокрема фізичних осіб) та бенефіціарних власників компаній при відкритті рахунків.

Ще один напрямок розвитку – забезпечення постійного моніторингу контрагентів. Це потрібно для ідентифікації і звітування про підозрілі транзакції (діяльність) і зберігання та оновлення клієнтської інформації на ризик-орієнтованій основі.

Зробити моніторинг, а також багато інших процесів максимально ефективними та зручними допомагають сучасні RegTech-рішення. Саме завдяки їхньому використанню банкам легше бути конкурентоздатними та уникати санкцій.

Є ще один важливий стандарт – AMLD5, який впроваджувався в ЄС з липня 2018 до січня 2020 р. Серед іншого, у ньому наголошується на важливості підвищення прозорості реальних бенефіціарних власників, створенні їх реєстрів, формуванні центральних реєстрів банківських і платіжних рахунків.

Україна ж поки знаходиться на стадії гармонізації законодавства з попередньою 4-ю AML-директивою.

Пріоритетним напрямком згаданої так званої "п’ятої євродирективи" став посилений моніторинг і ведення офіційних реєстрів функцій, виконуючи які особа вважається публічним діячем (PEPs). Це вимагає посилення взаємодії між національними реєстрами країн-членів ЄС.

Запропоновані єврорегуляторами стандарти поглибленої перевірки клієнтів (Enhanced Customer Due Diligence) відтепер враховують взаємодію з "високоризиковими третіми країнами".

Потенційні зловживання у сфері трансферу коштів, здобутих злочинним шляхом чи спрямованих на фінансування тероризму, в AMLD5 обмежуються. Це роблять шляхом зниження лімітів, зокрема, за операціями з електронними грошима і посилення доступу європейських підрозділів фінансової розвідки до централізованої банківської інформації.

Розширюється і сфера охоплення суб’єктів економічної діяльності, які відтепер повинні посилено звітувати перед уповноваженими органами фінмоніторингу ЄС. Нині це мають робити арт-дилери, провайдери віртуальних валют, консультанти, торговці нерухомістю тощо.

НБУ також останнім часом почав публікувати інформацію про штрафи небанківським фінансовим посередникам. Це цілком відповідає глобальним трендам боротьби з порушеннями вимог фінмоніторингу.

Попередження і штрафи: кількість, суми та географія

Звичайно, до тих банків, які не виконують вимоги НБУ, спрямовані на підвищення стандартів роботи всіх гравців ринку, застосовуються санкції. Протягом минулого року фінустанови, які працюють в нашій країні, отримали 14 попереджень від НБУ з питань фінмоніторингу, відповідно до згадок на сайті регулятора. Це стало найнижчим показником за останні 4 роки.

А от під штрафи потрапляли частіше, а саме – 19 разів. Якщо порівнювати із трьома попередніми роками, це середній показник, однак він вищий за минулорічний.

Серед ТОП-3 причин, через які НБУ накладав санкції на гравців банківського ринку 2019 року, було те, що останні:

Хоча в грошовому "вимірі" ситуація зі штрафами покращилася: минулого року загальна сума їхніх штрафів зменшилася майже втричі, порівняно з 2018 роком, і опинилась на позначці в 51 млн грн.

Цікаво й те, що з 2016 по 2018 роки цей показник стрімко ріс та лише в 2019-му мав зворотню динаміку.

Протягом 2019 року суми штрафів теж загалом знижувалися. Так, у січні окремих гравців ринку оштрафували на 14,6 млн (і це найвищий показник за рік). Наступні три місяці банки отримували штрафи у розмірі від 6 до 10 млн грн.

А в листопаді-грудні 2019 року вони сягали лише 1-2 млн грн (хоча 2018 року у ці ж місяці на банки наклали санкцій на 133 млн).

2019 року найчастіше штрафні санкції НБУ накладав на банки з українським капіталом (17 штрафів у сумі на 44,1 млн грн), значно рідше – на європейські банки, що працюють в Україні (лише 2 штрафи на 7,3 млн).

Це може бути пов’язано з вищим рівнем якості внутрішнього аудиту та корпоративного управління, який перебуває під пильним моніторингом з боку материнських офісів транснаціональних фінансових холдингів.

Якщо працівники банку в межах корпоративної культури більш ретельно доримуються процедур ідентифікації, верифікації та аналізу контрагентів через розуміння внутрішньої потреби в стійкому розвитку, а не лише заради механістичного виконання зовнішніх норм, то сам процес виконання нових правил набагато полегшується.

Не стільки отримати штраф, скільки витримати конкуренцію і дотримуватись правил заради стабільності та розвитку – саме такою має бути мотивація банків для вдосконалення своїх процесів.

Обирати ризик-орієнтований підхід в роботі, не забувати про автоматизацію бізнес-процесів, йти в ногу не лише з українськими нововведеннями, а із міжнародними практиками – головна запорука стабільної та успішної роботи вітчизняних банків.

Автори: фінансовий аналітик Роман Корнилюк та контент-райтер, аналітик Іванна Костюхіна

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику