БизнесЦензор

11.02.20 09:22

Новий Закон про запобігання відмиванню доходів. До чого готуватись?

На словах влада підтримує вітчизняних підприємців, намагається повернути наших заробітчан, створити сприятливий інвестклімат, а на практиці покладає на бізнес додаткові витрати, зобов’язання і відповідальність.

Фото: stockworld.com.ua

Наприкінці 2019 року парламент прийняв Закон №361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Документ прийнято на зміну однойменному чинному Закону України від 14 жовтня 2014 року №1702-VII (далі – "Закон №1702-VII").

Принциповою відмінністю старої та нової редакцій закону є те, що спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані будуть проводити фінансовий моніторинг щодо будь-яких фінансових операцій клієнтів, де суб’єкти первинного фінансового моніторингу будуть діяти від імені та/або за дорученням клієнта.

Іншими словами, компанії, що надають юридичні, бухгалтерські послуги, консалтингові послуги з питань оподаткування, нотаріуси, ріелтори тощо мають перевіряти своїх клієнтів.

І ще одне нововведення. Відтепер юридичні особи мають призначити відповідального працівника за здійснення моніторингу і забезпечувати його навчання та щорічне підвищення кваліфікації. До такої особи висувається ряд серйозних вимог.

Зокрема, працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію та відповідну кваліфікацію. До повноважень особи, відповідальної за фінмоніторинг належатиме цілий спектр регулярних дій. Серед них:

- повідомляти про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу;

- повідомляти про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта;

- перевіряти діяльність будь-якого підрозділу суб’єкта первинного фінмоніторингу та його працівників щодо виконання ними внутрішніх документів з питань фінмоніторингу тощо.

Отже, відтепер бізнесу необхідно:

1) створити нову штатну одиницю

2) знайти на ринку праці спеціаліста, який має затребуваний профайл, або провести внутрішню кадрову ротацію.

Враховуючи весь тягар вищезазначених функцій, маю великі сумніви щодо успішного закриття цієї посади за рахунок штатних працівників.

Окремою статтею (ст. 32) у новому Законі перераховані розміри штрафів, які можуть бути застосовані до суб’єктів первинного фінмоніторингу.

Залежно від виду порушення розмір такого штрафу становитиме від 12 до 100 неоподаткованих мінімумів (204 000 грн – 1 700 000 грн). Такі суми під силу далеко не всім, а для когось їх нарахування може призвести до банкрутства.

Для представників бізнесу цей закон означає появу додаткових витрат, зобов’язань та відповідальності. До того ж, є ризик зменшення доходів, адже тепер менше клієнтів наважиться скористатися послугами осіб, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Уявіть собі, як замовник може довіряти бухгалтеру чи ріелтору, якщо знатиме, що вони зобов’язані контролювати його фінансові операції і повідомляти про них уповноважений орган?

Виходить, що на словах влада підтримує вітчизняних підприємців, намагається повернути наших заробітчан на Батьківщину, створити сприятливий інвестиційний клімат, а на практиці покладає на бізнес додаткові витрати, зобов’язання і відповідальність.

Враховуючи, що закон вступає в силу наприкінці квітня 2020, раджу почекати принаймні до кінця березня і не поспішати з призначенням відповідальних за здійснення первинного моніторингу.

Об’єктивно хвиля масового невдоволення з боку представників бізнесу змусить законодавців зробити висновки та скасувати поспішно прийнятий нормативно-правовий акт.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику