БизнесЦензор

27.01.20 08:36

Чи стануть споживчі кредити прозорими

Відтепер до вартості споживчого кредиту, в залежності від його виду, банки включатимуть вартість страхових та податкових платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, вартість послуг нотаріусів, платежі за послуги державних реєстраторів, оцінювачів тощо. Що це означає?

Національний банк 20 січня змінив підхід, за яким банки розраховуватимуть вартість споживчого кредиту. Це зроблено у зв’язку з уведенням у дію 19 січня 2020 року нових вимог законодавства з питань захисту прав споживачів фінансових послуг.

Відтепер до вартості споживчого кредиту в залежності від його виду та за наявності додаткових та супутніх послуг третіх осіб банки включатимуть вартість страхових та податкових платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, вартість послуг нотаріусів, платежі за послуги державних реєстраторів, оцінювачів тощо.

Закон націлений на підвищення рівня захисту споживачів – простих громадян України. Адже іноді можливі ситуації, коли фінансові установи злегка маніпулюють свідомістю громадян, надають не всі дані про кредити.

До найбільш частих порушень можна віднести неподання або несвоєчасне подання споживачеві фінансових послуг інформації про умови надання фінансової послуги, яку він має намір отримати.

Крім цього, банк може рекламувати свої послуги, так як йому вигідніше, наприклад, навмисно повідомляючи про "нульові" процентні ставки або подаючи частину умов дрібним шрифтом.

Закон не вносить змін до переліку фінансових установ, які підпадають під регулювання.

До них, як і раніше будуть відноситися банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. А у випадках, прямо визначених законом – інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Суть в тому, що Закон зобов'язує фінансові установи повідомити споживача у письмовій або електронній формі, в тому числі шляхом надання клієнту доступу до такої інформації на своєму сайті загальні відомості про послугу.

Інформація повинна містити загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включаючи податки, або якщо конкретний розмір не може бути визначений - порядок визначення таких витрат.

Варто звернути увагу, що споживачі фінансових послуг іноді самі не читають, або вибірково читають умови надання послуг. А потім вказують на те, що банк, ввів їх в оману і взагалі порушив всі можливі закони, які захищають Клієнта. Такі "недобросовісні" споживачі також не рідкість.

З метою ліквідації (мінімізації) вищевказаних порушень Закон ввів адміністративну відповідальність (стаття 156-1 Кодексу про адміністративні правопорушення). Так, за ненадання, несвоєчасне надання споживачу інформації про умови надання фінансової послуги передбачена відповідальність у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн - 1700 грн).

Якщо ж Клієнт вважає, що його права й інтереси порушені – необхідно виходити з ситуації кожної конкретної особи і визначити в кожному випадку, яке порушення вимог законодавства відбулося.

Якщо порушення відбулося в сфері банківських послуг необхідно звернутися до Національного банку (01601, Київ, вул. Інститутська, 11-б).

Якщо ж порушення стосується інших ринків фінансових послуг звертатися потрібно до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, Київ, вул. Богдана Грінченка, 3, тел.: +38 044 234-39 -46).

Для формування належної і добре аргументованої правової позиції – краще звернутися до адвоката, який допоможе правильним чином оформити необхідні документи.

Протягом останніх восьми років захистом прав споживачів фінансових послуг в Україні не займався жоден з держорганів.

Як наслідок, тільки Нацбанк отримував велику кількість скарг від споживачів, обурених якістю фінансових послуг. У той же час через відсутність відповідних повноважень НБУ не мав можливості ні попередити зловживання, ні вжити заходів до порушників.

Закон повинен це змінити. Документ покладає на Національний банк зобов'язання щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та надає йому інструменти регулювання поведінки учасників фінансових ринків стосовно Клієнтів.

Органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, застосовують до фінансових установ, інших суб'єктів господарювання, які надають фінансові послуги, і осіб, які надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг, в тому числі кредитних посередників, штрафні санкції за такі порушення прав споживачів у вигляді штрафу в розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн – 10200 грн).

Необхідно пам'ятати, що споживачам потрібно сподіватися не тільки на сумлінність установ, а й самостійно досліджувати і перевіряти документи контрагентів.

Крім того, закон уточнив норми законодавства про укладення договору про споживчий кредит у вигляді електронного документа і використання електронного підпису під час підписання такого договору, а також у разі внесення змін до нього, що може в майбутньому спричинити деякі проблеми в разі примусового стягнення боргів.

Труднощі можуть виникнути з підтвердженням справжності електронних доказів. Цивільний процесуальний Кодекс передбачає такий вид доказів, як "електронні" (ст. 100 - 101 ЦПК), але потрібно стежити за тим, як буде складатися судова практика в подібних справах.

Із судової практики можливо дійти висновку, що навіть нотаріально засвідчені договори оскаржуються сторонами угоди, здається нонсенсом, але такі випадки непоодинокі. Що ж буде з електронними договорами – покаже тільки час.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику