БизнесЦензор

12.03.19 08:07

Кандидати на посаду голови Держгеонадр – нові-старі обличчя

Після численних обшуків, розслідувань та рішень судів, цього місяця таки оберуть нову голову Державної служби геології та надр України. Вже 4 роки Держгеонадра не мають повноцінного керівника, а службу очолювали тимчасово виконуючі обов’язки.

Фото: REUTERS

Для такої економічно та політично стратегічної структури, така ситуація як мінімум дивна. Давайте проаналізуємо кандидатів, які подались на конкурс.

12 березня відбудеться конкурс на посаду голови Держгеонадр до якого допустили 5 кандидатів. Серед них: Сергій Кузьмін, Крістіна Браіловська, Роман Сарамага, Максим Карпін та скандально відомий теперішній керівник служби Олег Кирилюк.

Чесний конкурс та призначення нового голови Держгеонадр – надзвичайно важлива задача на сьогодні. Проте як зрозуміти, що уряд дійсно хоче реформувати структуру і зробити її прозорою та відкритою, якщо серед кандидатів – люди, помічені на корупційних схемах та скандалах?

Поговоримо конкретніше. Сергій Кузьмін, який з 2015 року до січня 2019 керував державним підприємством "Укрдержбудекспертиза", володіє 49 земельними ділянками у с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

Не варто бути математиком, аби розуміти, який відсоток селища, з населенням всього лише 14 тис. людей, належить одній особі. Цікаво, що основне джерело доходу Кузьміна – лише ДП "Укрдержбудекспертиза".

Дружина – тимчасова власниця ТОВ "Тірекс ЛТД", яке зосереджено на діяльності ресторанів та наданні послуг мобільного харчування. Сам Кузьмін родом з Євпаторії, наразі проживає в Києві.

Серед кандидатів є й люди, напряму пов’язані з теперішнім керівництвом Держгеонадр. Одна з них – Крістіна Браіловська – теперішня юристка служби, яка з 2015 року керує юридичним управлінням Держгеонадр.

Особливої уваги вартує скандал, який відбувся навколо Браіловської у 2017 році. Тоді НАБУ тоді почало розслідування по деклараціях Браіловської та заступника міністра інфраструктури Дмитра Роменського, оскільки Браіловська задекларувала Роменського своїм співмешканцем.

Як повідомляють наші джерела, Браіловська подалась на конкурс за домовленістю з своїм керівником Кирилюком. Хоча на публіці вони розігрують ворожнечу та конфлікт.

Наступний кандидат, юрист за освітою – Роман Сарамага. З 2011 по 2017 рік Сарамага працював заступником голови представництва нафтогазової компанії "CBM Oil Plc". Також займається консультацією з розвитку бізнесу компаній.

Минулого року Сарамага брав участь у конкурсі на посаду членів НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Інший кандидат львів’янин Максим Карпін вже має досвід роботи у Державній службі геології та надр України. В період з 2014 по 2015 роки Карпін займав посаду першого заступника голови Держгеонадр та був виконуючим обов’язки керівника служби.

У 2015 журналісти зробили розслідування, яке показувало зв'язок Карпіна з компаніями, які брали участь в аукціоні з продажу спецдозволів на користування нафтогазовими родовищами.

Попередньо Карпін працював директором Львівського іподрому. А до 2017 року – був керівником Миколаївського міжнародного аеропорту.

І нарешті найскандальніший та одіозний кандидат у конкурсі – теперішній в.о. голови служби Олег Кирилюк. Хочу нагадати, яким чином Кирилюк став очолювати Держгеонадра.

В травні 2017 року Кирилюк з своїми людьми фактично захопив приміщення геологічної служби. Що цікаво, наказ про призначення його заступником голови, а потім тимчасово виконуючим обов’язки керівника уряд опублікував значно пізніше.

Корупційний шлейф тягнеться за Кирилюком ще з часів очолення Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області. Проте й під час керування Держгеонадрами Кирилюк встиг опинитись в центрі низки гучних скандалів.

Один з них –видача 16 ліцензій на видобуток газу на Полтавщині компанії російського олігарха Павла Фукса "Голден Деррік".

Як повідомляє ДНВП "Геоінформ України", лише за останній рік Кирилюк видав 45 спецдозволів без жодних аукціонів, здебільшого через так звану "апробацію" за ціною від 600 тис. до 3 млн грн.

Аналізуючи реальну ринкову вартість спецдозволів, отриманих через електронний аукціон, держава втратила через такі махінації від 500 млн до більше 1 млрд.

Звичайно, очікування на цей конкурс великі. Неможливо допустити ще раз стратегічну помилку, обравши керівника, який розкрадає державне майно та розпродає українські надра друзям-олігархам.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику