БизнесЦензор

12.12.18 08:21

Скільки коштують персональні дані 13 млн споживачів газу

В Україні готується витік – масовий викид інформації про персональні дані та майно 13 млн споживачів газу та їхніх родин.

Фото: honcharukpartners.com

Найгучніший фінансовий крах цього року пов'язаний не з коливаннями цін на нафту. Facebook за один день втратив $112 млрд капіталізації тому що припустив витік особистих даних про 50 млн своїх користувачів.

Так власникам соцмережі довелося розрахуватись за порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме – стаття 8, "Право на повагу до приватного і сімейного життя".

Хоча вони довели суду, що сталось це ненавмисне, покарання "прилетіло" з біржі – акції соцмережі обвалились.

В Україні готується не просто витік – масовий викид інформації про персональні дані та майно 13 млн споживачів газу та їхніх родин.

Уряд своєю постановою № 867 від 19 жовтня 2018 року (відома ще як "постанова про ПСО) зобов'язав облгази передати в розпорядження Міністерства фінансів "інформацію про кожного побутового споживача газу".

Перша небезпека: міністерство не кінцевий пункт призначення. Насправді, це лише перший етап руху такої інформації.

Надалі, згідно постанови, Мінфін має відправити отримані особисті дані людей у "великий світ" – поділитися ними із комерційною структурою, тобто із НАК "Нафтогаз України".

Друга небезпека: мова йде про набагато більш важливі відомості про майновий стан людини, ніж інформація зі сторінки в соцмережі. А саме:

При цьому ніяких умов про отримання від громадян згоди на таке поширення даних в постанові № 867 не зазначено.

Таким чином, в гонитві за даними споживачів газу відкинута Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, а разом із нею Конституція України.

Треба нагадати, що Конституційний Суд України незадовго до затвердження урядом постанови № 867 оприлюднив своє рішення, в якому зазначено, що розповсюдження приватної інформації про людину без її згоди "є порушенням принципу верховенства права, зокрема таких його елементів як юридична визначеність та заборона свавілля, що може призвести до порушення конституційного права кожного на приватне життя".

Власне, на це неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях по справах "Заїченко проти України", "Пантелеєнко проти України", "Суріков проти України".

Європейський суд з прав людини зробив акцент на тому, що національні закони та нормативні акти мають містити чіткі обмеження, які захищають від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (рішення по справах "Зосимов проти України" та "Котій проти України").

У Євросоюзі уважно слідкують за порушеннями прав із поводженням з особистими даними, та оперативно корегують арсенал захисту.

Так, реакція на скандал довкола витоку із Facebook була миттєва: вже 25 травня 2018 року набрав чинності Регламент ЄС 2016/679 "Про захист фізичних осіб стосовно обробки персональних даних та щодо вільного переміщення таких даних" (The General Data Protection Regulation – коротко GDPR).

GDPR змінив чинну із 24 жовтня 1995 року Директиву 95/46/ЄС "Про захист фізичних осіб щодо обробки персональних даних та про вільне переміщення таких даних".

Як зазначено на сайті Європейської Комісії GDPR надає громадянам "більше контролю над їхніми особистими даними, надає можливість переконатися, що особиста інформація громадян захищається – незалежно від того, куди вона надсилається, де обробляється чи зберігається – навіть за межами ЄС".

Адже окремим параграфом GDPR зазначено, що: "Захист фізичних осіб стосовно обробки персональних даних є основним правом….кожен має право на захист особистих даних стосовно нього чи її".

Тим часом, Окружний адміністративний суд міста Києва призупинив незаконні норми постанови № 867, які загрожують розголошенням особистої інформації споживачів газу.

Але є побоювання, що полювання за цією інформацією продовжиться. І нема сумнівів, що явне порушення норм GDPR стосовно 13 млн споживачів газу в Україні не пройде повз увагу Євросоюзу.

Та розраховуватись доведеться державі – за черговими позовам громадян до Європейського суду з прав людини.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику