БизнесЦензор

13.12.18 08:09

Що зміниться в банкрутстві фізичних осіб-підприємців

З квітня 2019 року вступить в силу новий Кодекс про банкрутство, прийнятий Верховною Радою в жовтні цього року. Цей кодекс унікальний тим що в ньому вперше дозволено та прописано банкрутство фізичних осіб – простих громадян.

Саме навколо цієї теми крутилося обговорення Кодексу, тоді як інші зміни в Кодексі залишились майже поза увагою. Спробуємо розібратись, як нові правила змінять процедуру банкрутства для малого бізнесу.

Що коїться в світі ФОПів

За даними МЕРТ, малі та середні підприємства становлять 99,8% всіх суб’єктів підприємництва в Україні. Кількісно, це майже 2 млн підприємств, з яких на початок 2018 року 1.7 млн є саме фізичними особами-підприємцями.

Незважаючи на нові правила оподаткування, що діють з 2017 року, кількість ФОП все одно залишається на достатньо високому рівні.

Проте фізичні особи-підприємці є куди більш нестабільними в порівнянні з середнім чи великим бізнесом. Та ж статистика показує, що на початку 2018 року 36 тис. ФОПів було закрито.

Ця статистика не є аномальною, проте вона показує, наскільки вразливими можуть бути фізичні особи-підприємці та чому правила банкрутства грають для них достатньо важливу роль.

Як банкрутуватимуть ФОПи

В статті 113 нового Кодексу знаходимо, що банкрутство ФОП здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Це означає, що для банкрутства ФОП новий кодекс вводить ті ж самі правила, що й для банкрутства юридичних осіб із кількома нововведеннями.

Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Заява може бути подана в суд, якщо борг складає не менше 30 мінімальних зарплат, тобто 111 тис. грн, боржник припинив погашати більше половини платежів протягом 2-х місяців, або існують інші докази того, що найближчим часом боржник не зможе розплатитись з кредитором.

Відкриваючи провадження про неплатоспроможність, боржник додає майнову декларацію за останні 3 роки, яка містить всі дані щодо доходів, витрат та майна боржника та його сім’ї і перевищують 111 тис. грн.

Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вводиться 120-денний мораторій на задоволення вимог кредиторів. В цей час, боржник ніяк не розраховується з кредиторами і жодні фінансові санкції на кшталт штрафів чи неустойок не нараховуються.

Не пізніше ніж через 60 днів після відкриття провадження, господарський суд проводить попередній розгляд справи та виносить ухвалу.

Після цього, відбуваються збори кредиторів, які новий Кодекс визнає керуючим органом з боку кредиторів. Самі кредитори матимуть більші права – братимуть участь в виборі арбітражного керуючого, голосуватимуть при ухвалі рішень, тощо.

Низкою процедур планується захистити права кредиторів та зробити процедуру банкрутства більш ефективною, прибравши юридичну можливість навмисне затягувати справу про банкрутство.

На зборах кредитори розглядають план реструктуризації, поданий боржником. За цим планом, борг реструктуризується в тому числі за рахунок реалізації майна боржника.

Щомісяця, боржник здійснює відшкодування на користь кредиторів, залишаючи певну суму на задоволення побутових потреб.

Ця сума не може бути меншою ніж 1 прожитковий мінімум – 1853 грн з грудня 2018 року, – в розрахунку на одну особу включаючи осіб, які знаходяться на утриманні боржника.

Після визнання боржника банкрутом, все його майно визнається ліквідаційною масою. Виключенням є накопичення боржника у пенсійних чи страхових фондах та житло яке є єдиним місцем проживання боржника.

Рішенням господарського суду з ліквідаційної маси виключається майно вартістю до 10 мінімальних з/п – близько 37 тис. грн реалізація якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів та майно, необхідне для нагальних життєвих потреб боржника або його родини.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна боржника, вважаються погашеними.

Погашення боргу, яке за новим Кодексом відбуватиметься за рахунок продажу майна через електронні аукціони. Мова йде про електронні торговельні майданчики, об’єднані системою ProZorro.Продажі.

Ця система виникла як продовження системи державних електронних закупівель ProZorro і застосовується для реалізації активів збанкрутілих банків, активів держпідприємств та малої приватизації.

Головна перевага такого методу – прозорість та доступність аукціону для всіх бажаючих, що збільшує конкуренцію й середню ціну кожного лоту.

Статистика системи показує, що на сьогоднішній день мінімальна ціна лоту після аукціону збільшується в середньому на 15%, що є дуже хорошим показником коли мова заходить про реалізацію банків-банкрутів.

Очікується що торги у справах про банкрутство юросіб будуть не менш ефективними і будуть вигідними як боржнику, так і кредитору.

В цілому ж, Кодекс не робить виключень та не вводить особливих правил для банкрутства ФОП. Прийняття самого Кодексу створює умови для того, щоб зробити банкрутство більш ефективним та підняти показники України в рейтингах інвестиційної привабливості на кшталт Doing Business.

Нововведення у Кодексі – корисні для обох сторін в процедурі банкрутства та допоможуть зробити цей заплутаний процес значно простішим.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику