БизнесЦензор

23.10.18 15:48

Як зекономити мільярди на тарифах: альтернатива Роттердам+

У вересні цього року Європейська вугільна асоціація Euracoal підготувала звіт на 38 сторінок, що тлумачить обґрунтованість формули "Роттердам плюс" для українського ринку вугілля.

Основним аргументом на користь використання такого підходу аналітики Euracoal вважають те, що індекс цін API2 (більш відомий у нас як ціна вугілля у порту Роттердама) є найпоширенішим і найбільш ліквідним у світі.

До того ж, він розраховується загальновизнаним інформаційним агентством, — а тому до нього є велика довіра. Щодо "плюса" у формулі, аналітики Euracoal зазначають, що це відповідає "напрямку подорожі" імпортованого Україною вугілля.

Щодо відсутності знижок за нижчу якість українського вугілля, аналітики Euracoal припускають, що це елемент протекціонізму українського виробника, і до того ж зазначають, що українському уряду немає діла до того, що наше вугілля є шкідливим (за європейськими мірками).

Звичайно, підтримка з боку вугільної асоціації, хоч і європейської, надвисоких цін на вугілля мало дивує: не будуть же бджоли виступати проти меду.

Але окрім наведених аргументів на користь "Роттердам плюс", які скоріше виглядають як хороший переклад аргументів НКРЕКП англійською мовою, звіт Euracoal наводить цікаву статистику по іншим індексам від загальновизнаного інформаційного агентства.

І деякі з цих індексів, на мою думку, мають більший стосунок до українських вугільних реалій. А саме, привертає увагу індекс цін на російське енергетичне вугілля у балтійських портах (назвемо його RU.BA).

Якщо уважно подивитися на статистику імпорту енергетичного вугілля Україною, то важко не помітити, що більша частина імпортується з Росії (щороку 70%-85%, у тому числі у прогнозах Міненерго на 2019 рік: 82%).

На мапі можна побачити імовірні шляхи вугілля із двох основних російських вугільних басейнів (Східний Донбас та Кузбас) до балтійських портів.

Також можна помітити, що ціна вугілля у портах Балтійського моря (RU.BA) є зазвичай меншою, ніж ціна вугілля у портах Амстердаму-Роттердаму-Антверпена (A.R.A), адже російське вугілля ще треба туди довезти з Прибалтики.

Але ж до України воно потрапляє не з Роттердаму і навіть не з Прибалтики, а залізницею — напряму. Тож чи не варто нам використовувати саме індекс RU.BA?

Наші регулятори пішли далі: вони не лише беруть індекс A.R.A, але й додають до нього чималий "ПЛЮС".

Фактично, наш регулятор виходить із припущення, що усе це російське вугілля по дорозі з Кузбасу прямує не до України, а заходить у порти Балтійського моря, потім прямує до Роттердаму, і оминаючи північні береги Африки прямує до чорноморських портів України.

У цій майже навколосвітній "подорожі", вугілля (розрахунковий показних "R+" на графіку) нібито дорожчає на 20-25%.

Грубі розрахунки показують, що якби ми при визначенні ціни українського вугілля послуговувалися більш адекватному нашій ситуації індексу RU.BA (від поважного міжнародного агентства) замість формули "Роттердам плюс", то за останні 20 місяців українська електроенергія була б дешевшою на близько 17 млрд грн.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику