БизнесЦензор

01.10.18 08:05

Державна допомога - виключення

Із запровадженням системи контролю за державною допомогою суб’єктам господарювання, починаючи з 2 серпня 2017 року діє так званий "принцип заборони державної допомоги".

Принцип заборони державної допомоги на практиці означає, що державна допомога є недопустимою для конкуренції, крім випадків, якщо на таку допомогу не поширюється дія Закону або до початку її надання прийнято рішення АМКУ про допустимість такої допомоги для конкуренції.

При цьому, оцінка державної допомоги Комітетом як Уповноваженим органом здійснюється на етапі ex ante, тобто до прийняття відповідного рішення та реалізації фінансування.

Варто враховувати, що у разі отримання скарг (заяв про незаконну державну допомогу та/або її неналежне використання) від зацікавлених осіб або за результатами власного моніторингу АМКУ може розпочати розгляд справи про надання незаконної допомоги.

У цьому блозі хочу надати детальні роз’яснення щодо тих випадків, на які не поширюється цей принцип заборони, і органи державної влади та місцевого самоврядування, як надавачі державної допомоги, можуть не звертатись до Комітету для отримання відповідного рішення.

  1. Дія цього Закону не поширюється на таку підтримку:

1) у сфері сільськогосподарського виробництва та рибальства, виробництва зброї і військового спорядження для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;

2) господарської діяльності, пов’язаної з:

3) проектів, що реалізуються Українським культурним фондом у порядку, встановленому Законом України "Про Український культурний фонд".

Щодо всіх цих виключень, крім останнього, є детальні роз’яснення Комітету, які є публічними та розміщені на сайті АМКУ.

Хочу звернути увагу, що із застосуванням на практиці винятку в частині послуг, що становлять загальний економічний інтерес (ПЗЕІ), варто бути дуже обережними та враховувати таке.

Послуги є справжніми ПЗЕІ виключно якщо вони пов’язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян та не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки.

Компенсація за надання ПЗЕІ має бути обґрунтованою, у випадку виявлення надмірної компенсації така підтримка може становити державну допомогу.

Однак, у разі здійснення моніторингу за власною ініціативою або надходження відповідних скарг, Комітетом може бути прийнято рішення про визнання компенсації надмірної і як результат, така допомога підлягатиме поверненню.

Формулювання цього винятку у Законі не узгоджується із acquis ЕС, у яких відсутній затверджений перелік ПЗЕІ, однак визначені так звані критерії Альтмарка, при дотриманні яких компенсація обґрунтованих витрат за надання ПЗЕІ не вважається державною допомогою.

  1. Державна підтримка не є державною допомогою, якщо не дотримано хоча б однієї із її ознак.

Закон визначає, що державна підтримка є державною допомогою у разі наявності 5 ознак (тобто, всі вони мають бути дотримані одночасно, в іншому випадку - це вже не є державною допомогою і не потребує повідомлення Комітету):

  1. витрачання або недоотримання державних ресурсів;
  2. надається саме суб’єкту господарювання, який є отримувачем державної допомоги (не поширюється на субсидій населенню);
  3. вибірковість (програма не є відкритою для всіх потенційних бажаючих);
  4. надання переваги суб’єкту господарювання;
  5. вплив заходу на конкуренцію.

Для практичного розуміння та можливої дискусії наведу кілька кейсів.

А) проект із залученням державної підтримки, метою якого є будівництво/реконструкція/модернізація інфраструктури суб’єкта природної монополії. Сфера природної монополії передбачає відсутність конкуренції на відповідному ринку внаслідок технологічних особливостей виробництва.

Відповідно в такому випадку цей проект (навіть за умови часткового фінансування за рахунок коштів державного/місцевого бюджету чи із залученням гарантії) не буде державною допомогою, оскільки відсутнє будь-яке спотворення конкуренції.

Приклад: метою інвестиційного проекту є модернізація водоочисного колектора для міського комунального підприємства Водоканал.

Б) проект із залученням державної підтримки, метою якого є будівництво/реконструкція об’єктів інфраструктури державної чи комунальної власності, призначеної для безкоштовного загального доступу.

Передбачається, що будівництво такої інфраструктури здійснюються із застосуванням конкурентних процедур закупівель або інших конкурентних процедур.

Приклад: будівництво нової школи/лікарні, які надають безкоштовні послуги мешканцям територіальної громади; реконструкція мосту чи ремонт доріг, за користування якими не справляється плата; покращення енергоефективності об’єктів соціальної інфраструктури.

В) фінансування комунальних підприємств з метою здійснення заходів із благоустрою населених пунктів. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності.

Разом з цим, основною умовою є те, що такі послуги надаються населенню виключно на безкоштовній основі.

Приклад: забезпечення санітарного стану міста, утримання доріг, вулиць, тротуарів, фонтанів, парків.

Правила незначної державної допомоги

Не потребує повідомлення Комітету будь-яка державна допомога одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від її форми та джерел не перевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тисячам євро.

За загальним правилом, вважається що сума такої підтримки апріорі не може мати впливу на конкуренцію. Це правило також застосовується і у випадку надання гарантій.

Якщо сума кредиту суб’єкта господарювання є нижчою за суму еквівалентну 200 тис. євро за будь-який трирічний період, така гарантія вважається наданою на умовах, що не впливають на конкуренцію, та не підлягатиме повідомленню до Комітету.

Чинна державна підтримка

 Надавачі державної допомоги до 02.08.2018 зобов’язані подати Уповноваженому органові повідомлення саме про програми підтримки суб’єктів господарювання, які існували на день набрання чинності Законом. Тобто, не про заходи індивідуальної дії.

Реалізація договорів щодо заходів державної підтримки, в тому числі із наданими державними (місцевими) гарантіями, які були підписані до дня набрання чинності Законом (тобто до 02.08.2017), може здійснюватися без повідомлення Комітету.

Щодо бюджету

Положення щодо необхідності надання рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги під час подання до Мінфіну головними розпорядниками бюджетних запитів застосовується починаючи з формування проекту Державного бюджету України на 2019 рік.

Комітет як уповноважений орган у сфері контролю державної допомоги не оцінював бюджетні програми, затверджені Законом України "Про Державний бюджет на 2018 рік", та порядки використання коштів державного бюджету за цими бюджетними програмами як заходи нової державної допомоги, оскільки зазначеною вище нормою їхній аналіз при формуванні Державного бюджету на 2018 рік не вимагалося.

Окремо зупинюсь на одній із поширених форм державної допомоги: державній або місцевій гарантії.

Якщо державна (місцева) гарантія надається суб’єкту господарювання на ринкових умовах, і не створює вибіркової переваги для бенефіціара, порівняно із іншими суб’єктами господарювання, то такий захід не вважатиметься державною допомогою.

Гарантія як форма державної допомоги може надаватися як:

Слід звернути увагу, що надання гарантії може вважатись державною допомогою навіть за умов належного виконання сторонами договірних зобов’язань, забезпечених гарантією.

Підтримка вважається наданою на дату прийняття відповідним органом влади рішення про надання гарантії для забезпечення зобов’язань суб’єкта господарювання.

Разом з тим, державні гарантії міститимуть ознаки державної допомоги лише у тому випадку, якщо бенефіціар отримує забезпечені гарантією фінансові ресурси на кращих умовах, ніж інші суб’єкти господарювання можуть отримати на ринку запозичень.

Фінансова підтримка у формі державних (місцевих) гарантій не потребує повідомлення Комітету у разі існування одночасно наступних критеріїв:

  1. суб’єкт господарювання-позичальник не знаходиться у скрутному фінансовому становищі;
  2. гарантія пов’язана з конкретною фінансовою операцією, що обмежена сумою та часом;
  3. гарантія покриває не більше 80 % суми позики;
  4. гарантія надається за ринковою ціною.

Варто зазначити, що зазначені умови імплементовані у Порядок відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 835.

Положення щодо 80% знайшло своє відображення у статті 6 проекту Закону про Державний бюджет України на 2019 рік, у якій зазначено, що державні гарантії можуть надаватись за рішенням Уряду для забезпечення часткового виконання (не більше 80 відсотків) боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів.

Система державної допомоги є складним та комплексним механізмом, тому підвищення обізнаності щодо нових правил має здійснюватися на постійній основі.

Мій попередній блог було присвячено роз’ясненню мети контролю за державною допомогою. Цей направлений на інформування щодо ключових винятків, на які контроль не поширюється.

Ми завжди відкриті до діалогу з питань застосування правил державної допомоги на всіх рівнях, не оминаємо увагою і регіональний аспект, крім офіційних роз’яснень, консультацій та постійної "гарячої лінії", є також практика проведення виїзних регіональних семінарів.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику