БизнесЦензор

14.02.18 08:24

Першокурсники без студентських посвiдчень

Студенти перших курсiв вже чотири місяці не можуть отримати студентські квитки у зв’язку з "тендерними війнами" фірм-постачальників. Вiдтак не можуть користуватися жодними пільгами, які надала їм держава.

Фото: indianfolk.com

28 лютого на 11:00 ми вирушаємо у Верховний суд захищати своє рішення "по студентським квиткам", як ми його називали між собою, та запрошуємо вас.

Поясню, чому я вважаю це рішення надважливим, як з точки зору справедливості та дотримання принципу невідворотності покарання, так і з точку зору подальшої практики правозастосування Комітету.

27 січня 2016 року до нас звернувся народний депутат України Дмитро Добродомов із запитом, в якому посилався на те, що студенти перших курсів магістратури Київського національного університету ім. Т. Шевченка вже чотири місяці з початку першого семестру не можуть отримати студентські квитки у зв’язку з "тендерними війнами" фірм-постачальників.

Весь цей час студенти не користувалися жодними пільгами, на які мають законне право, оскільки не мають документа, який підтверджує їхнiй статус студента, та лише наприкінці січня почали їх видавати. 

Як повідомив нам депутат, у тендері на виготовлення студентських квитків перемогла фірма ТОВ "Макрохем – Україна", проте вона так і не змогла їх поставити з причин того, що її роботу блокує підприємство ПрАТ "НДІ ПІТ" (фірма, яка програла тендер).

Надані державою ПрАТ "НДІ ПІТ" ексклюзивні права та повноваження дозволяють їй на правах абсолютного монополіста контролювати ринок випуску студентських квитків.

За результатом університет був змушений розірвати договір з ТОВ "Макрохем – Україна" і укласти його з ПрАТ "НДІ ПІТ", що раніше програла тендер.

Україно-польське СП "Макрохем-Україна" під час розслідування підтвердило нам, що дійсно з цих причин вже тривалий час не можуть вийти на наш ринок виготовлення студентських квитків та поконкурувати з нашими підприємствами.   

Що ми встановили під час розслідування?

Дійсно ПрАТ "НДІ ПІТ" в силу певних історичних подій та рішень органів влади мав повноваження по фактичному допуску своїх конкурентів на ринок.

Це означає, що незалежно від будь-яких обставин поки ПрАТ "НДІ ПІТ" не вживатиме певних заходів, його конкурент не зможе виготовляти студентські квитки та відповідно їх поставляти.

Реалізоване це було в тому числі за рахунок єдиного програмного забезпечення, тільки за допомогою якого такі квитки можуть виготовлятись.

А саме, ПрАТ "НДІ ПІТ" як власник цього програмного забезпечення за плату давав своїм конкурентам ним "покористуватися" (укладав ліцензійний договір) максимум на рік.

А потім, зі сплином строку дії ліцензійного договору (тобто зі сплином року) конкуренти знов повинні приходити до ПрАТ "НДІ ПІТ", щоб погодити продовження дії договору ще на рік.

І це ще не все. "НДІ ПІТ" залишав собі частину програмного забезпечення за допомогою якого виготовлялась лицьова сторона студентського квитка.

Всі ж присутні на той час його конкуренти на ринку (сім субєктів, чотири з яких були навчальні заклади), враховуючи відсутність у них такого програмного забезпечення та відмову ПрАТ "НДІ ПІТ" у наданні останнього по ліцензійному договору навіть на рік, були вимушені замовляти виготовлення лицьової сторінки у самого ПрАТ "НДІ ПІТ".

З чого складалась вартість виготовлення студентського квитка?

З кожного квитка кожен конкурент ПрАТ "НДІ ПІТ" сплачував останньому за інформаційне супроводження, пов’язане з базами даних 10,74 грн та за друк лицьової сторінки квитка 7,20 грн.

Окрім цього вони сплачували ПрАТ "НДІ ПІТ" кошти за ліцензію на право використання Програмно-технологічного комплексу: в 2015 році ця сума складала 8 100 грн на рік, а в 2016 вже 12 000 грн.

І додатково разово сплачували ПрАТ 5 400 грн за консультаційні послуги на тему "Робота з Програмно-технологічним комплексом "Програмний комплекс для виготовлення та обліку документів з персональними даними".

За результатом питому вагу у вартості квитка у приблизному розмірі 30% складали витрати, що компанії вимушені були сплачувати своєму конкуренту, враховуючи відстуність можливості продовжувати діяльність на ринку та виготовляти квитки.

І саме в таких умовах ПрАТ "НДІ ПІТ" виходив на державні тендери конкурувати ціною "в запечатаних конвертах тендерних пропозицій" з тими, кого він кожен рік за такою процедурою запускає на ринок i кому за плату надає в користування програмне забезпечення та друкує лицьову сторону квитка.

Який був наш висновок у прийнятому рішенні?

ПрАТ "НДІ ПІТ" має ринкову владу та займає монопольне (домінуюче) становище на ринку виготовлення карток студентських (учнівських) квитків у 2015 році з часткою 59% та 56% – у 2016 році.

Але в Київському апеляційному господарському суді ПрАТ "НДІ ПІТ" доводив, що він не має жодного монопольного становища на ринку.

Є ще сім учасників, з боку яких він піддається значній конкуренції, та суд його підтримав, зазначивши в рішенні, що Комітетом не доведено, що ПрАТ монополіст.  

В чому полягало зловживання ПрАТ "НДІ ПІТ" своїм монопольним становищем?

СП "Макрохем Україна", вирішивши виготовляти квитки для українських учнів та студентів, 10 серпня 2015 року отримали висновок ДП "Інфоресурс" за № 01.01-12/985 про відповідність їхнього інформаційно-виробничого комплексу встановленим вимогам для виготовлення пластикових карток студентських (учнівських) квитків державного зразка.

Після цього, наказом Міністерства освіти і науки України від 03 вересня 2015 року № 911 було визначено вузол, створений на базі Спільного підприємства "Макрохем-Україна", регіональним інформаційно-виробничим вузлом ІВС "Освіта" для виготовлення пластикових карток студентських (учнівських) квитків державного зразка.

Здавалось би, вся матеріально-технічна база в наявності, персонал є, держава зі свого боку все перевірила та підтвердила офіційними документами, що СП "Макрохем Україна" може виготовляти студентські квитки.

Однак, СП не врахувало особливості нашого ринку та виклики, що стояли перед ним попереду.

Як я вже писала вище, для виготовлення студентських квитків може використовуватись виключно програмне забезпечення ПрАТ "НДІ ПІТ".

Для цього СП “Макрохем Україна” звернулось до "НДІ ПІТ" зі зрозумілим проханням: давайте укладемо необхідні договори, ви нам надасте програмне забезпечення, і ми готові вам за це платити.

І в цей же час підприємство пішло на тендер до Київського національного університету ім. Т. Шевченка, щоб позмагатись з ПрАТ "НДІ ПІТ" за контракт на виготовлення таких квитків, будучи впевненими, що швидко підпишуть договір.

Адже мають в наявності всі необхідні для цього документи про їхню відповідність всім українським вимогам та нормам. І саме на цьому етапі для ПрАТ "НДІ ПІТ" щось пішло не так.

Новачок отримав перемогу в закупівлі з ціною 62 грн, а не 72 грн за квиток, яка тоді була звичною для державних тендерів, що проходили в умовах цінової конкуренції між "НДІ ПІТ" та допущеними ним на ринок конкурентами.

Що відбувалось далі не складно передбачити.

Після безрезультатних спроб підписати договір з ПрАТ "НДІ ПІТ" СП "Макрохем Україна" 13 жовтня 2015 року звернулось до керівництва Міністерства освіти і науки України з інформацією про ненадання ПрАТ "НДІ ПІТ" на підписання Ліцензійного договору та з проханням вирішення проблеми щодо прихованого блокування роботи підприємства.

Через тиждень після такого звернення 19.10.2015 року від співробітника ПрАТ "НДІ ПІТ" на електронну скриньку співробітника СП "Макрохем-Україна" нарешті надійшов проект Ліцензійного договору між Українсько-польським спільним підприємством "Макрохем-Україна" та ПрАТ "НДІ ПІТ".

Однак, нажаль помилково в проекті договору не була зазначена ліцензійна плата за використання твору. Далі, цитуючи листи СП "Макрохем Україна" відбувалось наступне:

"В телефонній розмові 19.10.2015 року Л. обіцяв 20.10.2015 року озвучити вищевказану суму, але на телефонні дзвінки відповідати перестав, секретарі з’єднувати з ним відмовлялись, посилаючись на його відсутність на робочому місці про що 22.10.2015 року за вих. № 454 в ПрАТ "НДІ ПІТ" було направлено відповідний лист.

27.10.2015 року на зв’язку знов з’явився Л., який озвучив цифру Ліцензійного договору і запропонував терміново направити на адресу ПрАТ "НДІ ПІТ" його підписаний проект.

В цей же день, тобто 27.10.2015 року підписаний проект Ліцензійного договору за вих. 455 було нарочним доставлено в приймальню директора ПрАТ "НДІ ПІТ".

Після цього, 25.11.2015 року (зі сплином місяця) на юридичну адресу СП "Макрохем-України" надійшов лист від 20.11.2015 року з пропозицією підписати проект ліцензійного договору, термін дії якого (мабуть знов помилково) було вказано до 31.12.2015 року.

Потім знов майже місяць листувань, і нарешті 25.12.2015 року ПрАТ "НДІ ПІТ" надав СП "Макрохем Україна" диск з Програмно-технічним комплексом, однак знов на жаль, вказаним диском скористатись СП не змогли.

За словами останніх співробітник ПрАТ "НДІ ПІТ" Л. повідомив їм, що для цього потрібно додатково укласти договір про надання послуг на тему: робота з Програмно-технологічним комплексом Програмний комплекс для виготовлення та обліку документів з персональними даними.

І знов цитуючи СП "Макрохем Україна":

"В результаті численних звернень 16.01.2016 року СП "Макрохем-Україна" отримало лист від ПрАТ "НДІ ПІТ" за вих. № 5 від 13.01.2016 року з проектом договору на надання послуг на тему: робота з Програмно-технологічним комплексом Програмний комплекс для виготовлення та обліку документів з персональними даними" який в той же день був підписаний та з листом вих. № 7 від 16.01.2015 року направлений в ПрАТ "НДІ ПІТ"...

…03.02.2016 – 05.02.2016 року співробітниками ПрАТ "НДІ ПІТ" проводились роботи по налаштуванню обладнання, встановлення на обладнання програмного забезпечення...

В результаті проведених робіт, СП "Макрохем-Україна" надано можливість прийняття, обробки та друку тільки зворотнього боку студентських/учнівських квитків державного зразка…

Друк лицьового боку студентських квитків державного, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 25.10.2013 № 1474 (із змінами і доповненнями) вищевказаним програмним комплексом підприємством не активовано.

При намаганні отримати пояснення стосовно цієї ситуації в телефонній бесіді з Л. ми отримали пропозицію написати листа в довільній формі на ім’я директора ПрАТ "НДІ ПІТ" з проханням виготовити для наших потреб необхідну нам кількість студентських/учнівських квитків державного зразка (лицьового боку).

Вартість виготовлення на нашому матеріалі складе 1 грн. 50 коп. (за одиницю), на матеріалі ПрАТ "НДІ ПІТ" - 7 грн. 25 коп."

Весь цей час студенти Київського національного університету ім. Т. Шевченка були без студентських квитків.

Цілком зрозумілою є позиція університету, який 25 січня 2017 року розірвав договір з СП "Макрохем Україна", та уклав новий на постачання студентських квитків з його конкурентом на тендері ПрАТ "НДІ ПІТ". 

За результатом розслідування ми кваліфікували такі дії ПрАТ "НДІ ПІТ" як порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку виготовлення карток студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб’єктам господарювання та наклали на останнього штраф у розімрі 433 347 грн.

Однак Київський апеляційний господарський суд у вересні минулого року за резульатом розгляду апеляціної скарги ПрАТ "НДІ ПІТ" прийняв рішення про те, що і монопольне становище ПрАТ "НДІ ПІТ" не доведено, перешкод і порушення не вчиняв.

А що? Нормальний ринок зі здоровою конкуренцією.

А на засіданні одна з суддів ще й додала, що "без цієї вашої конкуренції, коли ми ще при радянському союзі вчились, одне підприємство студентські квитки виготовляло і всім було добре, і проблем ніяких не було".

28 лютого 2018 року об 11:00 у Верховному суді буде розглядатись наша касаційна скарга на це рішення. Тому, всі охочі та бажаючі приходьте нас підтримати. Нам так важливі навіть маленькі перемоги над такими "привітами з минулого".

А для тих, у кого є час та натхнення перечитати 35 сторінок рішення з юридично-коректним обгрунтуванням всього, що я намагалась максимально просто та доступно описати вище, даю посилання на рішення АМКУ та судів двох інстанцій: перша, друга.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику